Головні новини

Анка Фельдгузен: Помощь Германии Украине превышает 3 млрд евро

Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань

Крупнейшим донором иностранной помощи Украине является Германия. В частности, немецкие средства идут на восстановление инфраструктуры Донбасса и на помощь временно перемещенным лицам. О том, что процедура предоставления иностранного финансирования происходит не всегда прозрачно и конкурентно, Центр журналистских расследований уже писал в материале «Без Prozorro: как используют международную помощь для переселенцев». Не будет лишним в этом деле выяснить и позицию собственно тех, чьи средства распределяются таким непрозрачным способом. Об особенностях немецкого сегмента международной помощи Украине рассказывает Чрезвычайный и Полномочный Посол Федеративной Республики Германия в Украине Анка ФЕЛЬДГУЗЕН.

Анка Фельдгузен, посол ФРН в Україні Фото: investigator.org.ua

Єлизавета Стрій: Почну з актуального: минулого тижня був проведений Інвестиційний форум та Форум єдності. Напередодні ви заявили, що подвійний форум в Маріуполі щодо інвестицій та відбудови Донбасу надсилає важливий сигнал підйому. Як ви вважаєте, чи був цей сигнал достатньо потужним і які відгуки, можливо, ви бачили в німецьких бізнесменів?

Анка Фельдгузен: Я не думала, що це була дуже добра ідея провести цей форум власне в Маріуполі. Раніше ми навіть сказали, що їхати в Маріуполь може бути небезпечно. Але ми вже передумали, і я сама була в Маріуполі до форуму. Дуже багато там було і німців, й інших іноземців, вони всі бачили, що Маріуполь зараз мирне місто і що там можна жити та працювати. І в цьому сенсі сигнал був потужний — цілий Кабінет Міністрів там був, це теж сигнал для регіону. Мені здається, що цей форум був успішний.

Єлизавета Стрій: В тому числі для бізнесу, для німецьких бізнесменів?

Анка Фельдгузен: Проблема іноземних інвестицій – більша і ширша. Це, перш за все, питання правосуддя і реформ юстиції тут, в Україні. Справа не у місці проведення форуму. Наші інвестори дуже зацікавлені в Україні, але вони повинні знати, що вони можуть захищати свої права перед судом тут, в Україні. Поки що ми дивимося, які реформи готує ця Верховна Рада, цей Кабмін і цей президент. Ми дуже підтримуємо ці зусилля, і коли дійсно буде прогрес, я думаю, що наші інвестори це дуже швидко почують. 

Єлизавета Стрій: ФРН – один з найбільших донорів, який надає допомогу на відновлення Донбасу та допомогу переміщеним особам у зв’язку зі збройною агресією РФ в Україні. Які обсяги міжнародної технічної допомоги виділені Німеччиною для України з 2014 року?

Анка Фельдгузен: Ми за останні п’ять років дали один мільярд і майже двісті мільйонів євро тільки на двосторонню допомогу. Це тільки одна частка, це наші німецько-українські проєкти. Але є частка Німеччини в багатосторонніх коштах. Наприклад, Німеччина бере участь в коштах ЄС — це 20%.і ЄС за останні п’ять років дала 15 млрд євро, отже частка Німеччини там — 3 млрд. Тобто, це дуже багато грошей. Німеччина є також найбільшим донором гуманітарної допомоги. Ми далі 115 мільйонів євро за останні п’ять років. Є й інші речі — такі як місії ЄС або ОБСЄ в Україні. Наприклад, для СММ ОБСЄ Німеччина вже сплатила майже 23 мільйони євро. Або для Консультативної місії ЄС в Україні ми сплатили 75 мільйонів євро. Загалом це дуже багато.

Єлизавета Стрій: Але це загальна допомога Україні, чи лише на відновлення Донбасу?

Анка Фельдгузен: Це загальні кошти. Нам дуже складно відрізняти, куди ці кошти йдуть. Цими коштами вся Україна користується, всі регіони. 

Єлизавета Стрій: Ми зможемо дізнатися, яку саме суму ви виділили?

Анка Фельдгузен: Це не сума, це кількість проєктів. 

Єлизавета Стрій: Взагалі десь ведеться ця статистика – скільки грошей на які напрямки витратили?

Анка Фельдгузен: Це складно сказати. Думаю, що німецьке міністерство економічного співробітництва має такий перелік — з яких джерел які гроші отримує Україна. Але як Україна, не Донбас чи інший регіон. Але ми за останні п’ять років дуже багато нових проєктів почали. Наприклад, одна дуже важлива тема — це допомога для поліпшення інфраструктури на сході. І ми там маємо досить добрі приклади: це інтернет зв’язок, це вода. Ми більше 200 шкіл і дитячих садків вже ремонтували. Також ми надали допомогу в отриманні нових педагогічних концептів. Тобто, це загальна допомога. Я сама відвідувала один дуже яскравий приклад. Це допомога, яку ми надаємо Міністерству надзвичайних ситуацій. Ми, передали десь 8-10 спеціалізованих машин — так званих Rapid Intervention Vehicles (спецавтомобілі швидкого реагування — ред.), вони трохи схожі на ambulance. Вони дуже швидко можуть дістатися до місця катастрофи чи ДТП та надати жертвам перші заходи допомоги, або, наприклад, вирізати заблокованих людей з машини, яка потрапила в ДТП. Пожежники в Маріуполі мені сказали, що вони вже завдяки цим машинам зберегли тисячі людей від смерті просто. Тому що перші хвилини – найважливіші.

Єлизавета Стрій: Які напрямки є пріоритетними в наданні допомоги Україні і на які уряд ФРН виділив кошти?

Анка Фельдгузен: Особливо на сході, на Донбасі ми, звичайно, хочемо підтримати Україну в цій кризі, яка виникла через російську агресію, особливо це стосується тимчасово переміщених осіб. Я вже згадала про інфраструктуру, про воду. Але ми маємо такі проєкти — дати тимчасово переміщеним особам місце, де вони можуть жити. Я ще у 2015-му році, коли я востаннє тут працювала, відкрила таке майже село для переселенців у Харківській області. В нас є і програма кредиту, щоб міста могли придбати квартири для цих людей. Є різні методи, щоб їм дати місце проживання. Також дуже важливі психо-соціальні заходи для цих людей, які дуже часто травмовані, особливо діти. Думаю, саме це є пріоритетним.

В нас є картка, де видно, скільки проектів ми маємо тільки поблизу лінії розмежування. Наприклад в Донецькій області в нас проекти з підтримки мікробізнесу, щоб люди дійсно могли відкрити свій бізнес. 207 проєктів в Донецькій області і 148 – в Луганській області. Ми робимо навчання людей на місці, аби краще знати, що робити з переміщеними особами. Наприклад, в Донецькій області ми дали навчання  майже 2000 людям, в Луганській – майже 1000. Проєкти, що стосуються водопостачання в Луганській області 66 проєктів і в Донецькій області – 108. Дуже важливі для нас партнери — міжнародні організації, наприклад, як ЮНІСЕФ, що є виконавцями для наших коштів. 

Єлизавета Стрій: Чи реально підрахувати, скільки коштували саме ці проєкти?

Анка Фельдгузен: Це буде уже довго. Але наш пріоритет зараз — на сході України. Ви знаєте, що ми маємо такі загальні проєкти, як децентралізація, і це скрізь в Україні, але й на Сході теж. І проєкти дуже конкретні, наприклад, з поліпшення інфраструктури — ми зараз фокусуємо на Донбасі. 

Єлизавета Стрій: Наші розслідування показують, що коли гроші виділяються з бюджету України, дуже часто вони розкрадаються і десь зникають. Як уряд ФРН контролює свої кошти, чи доцільно вони використовуються?

Анка Фельдгузен: Ми їх дуже чітко контролюємо, тому що ці кошти, які ми вкладаємо тут — це гроші наших платників податків. В цьому ми підзвітні нашим громадянам, німцям. Ми дуже ретельно контролюємо, хто отримує наші кошти і як вони використовуються. Здебільшого ми працюємо через так звані організації виконавців. Ви, можливо, знаєте GIZ (Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit, Німецьке товариство міжнародного співробітництва — ред.), але це може бути й міжнародна організація — як ЮНІСЕФ. І під час провадження заходів на місцях ці організації, яким надане відповідне доручення, забезпечують належне використання наших коштів, які відповідають поставленим цілям шляхом такого ретельного супроводу і поточних перевірок. Я знаю, що там інколи кожен тиждень йде перевірка, але точно кожен місяць. І загальний проєкт оцінюється один раз на рік. Звісно, подібні механізми аудиту мають також і міжнародні організації, через які ми вкладаємо багато наших коштів. Я знаю, що наші партнери знають, як ретельно ми контролюємо. Іноді так – хух, ще один контроль. Але я вважаю, що це добре і просто повинен бути такий стандарт.

Єлизавета Стрій: Ви більше працюєте зі звітами виконавців? Чи ви безпосередньо можете приїхати на об’єкт?

Анка Фельдгузен: Я сама можу поїхати й подивитися. Це німецькі кошти, я – посол Німеччини, я це можу зробити. Особливо GIZ і KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau, “Кредитна установа з реконструкції”, німецький державний банк — ред.)  — це наші великі німецькі організації-виконавці, вони безпосередньо фінансуються німецьким урядом. Як вони працюють — так навіть ми в посольстві не працюємо. Тому ми повністю віримо, що вони все контролюють.

Єлизавета Стрій: А як визначаються реципієнти міжнародної технічної допомоги від уряду ФРН? Наприклад, у липні Німеччина надала 760 тисяч євро для постраждалих від конфлікту на Донбасі. В травні – пораненим українським солдатам. Як визначається, кому саме надавати?

Анка Фельдгузен: Це дуже добре питання. Тому що в нас є дуже багато партнерів і дуже багато і давно працюємо з громадськими організаціями. Через конфлікт дуже виросло співробітництво між нашими міністерствами оборони, наприклад. Ми маємо дуже цікавий проєкт допомоги постраждалим українським солдатам — вони лікуються в Німеччині. Їх не сотня чи тисяча, але вже багато солдат змогли поїхати в Німеччину і там лікуватися. З цього проекту народилася співпраця, яка йде набагато далі. Ваше Міністерство оборони зараз хоче заснувати такий відділ в ЗСУ, який фокусуватиметься на медичній допомозі, зі стандартами, які наразі діють в НАТО і в Німеччині. Я думаю, що це дуже добрий результат нашого співробітництва. 

Інші партнери – це місцеві органи самоврядування. Тому що один з наших найбільших проектів – це децентралізація. Ми через європейський проект U-LEAD маємо дуже близькі контакти з громадами, які об’єдналися в останні роки під цією програмою. І якщо ці громади нам кажуть, що в них треба будувати клініку, або немає школи — ми йдемо, дивимося, і часто можемо досить швидко допомогти. 

Єлизавета Стрій: Яким чином ви визначаєте, які виконавці та підрядники проєктів є найбільш ефективні? Ми досліджували досвід роботи Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ), проект якого фінансується урядом ФРН через банк KFW. І виявилося, що підрядники визначаються без конкурсу, від системи ProZorro, яка мала б знижувати корупційну складову. Як пояснив керівник УФСІ, неконкурентна процедура через відбір місцевими громадами обрана донором. Чи це справді так?

Анка Фельдгузен: На це питання я просто не можу відповісти. Я вже сама відкрила дуже багато з цих проєктів… УФСІ працює під контролем KFW, а KFW підзвітний нашому урядові. Я поки що не бачила, щоб там були проблеми. Але я обов’язково спитаю в моїх колег, які вже багато років з цим фондом працюють. 

Єлизавета Стрій: Чому це закрита інформація? Громадськість неодноразово до нас зверталася і каже, що хотіли б порахувати — раптом розкрадають? — та перевірити, де ці кошти, доцільність їх використання. Але у відповідь чують, що це конфіденційна інформація. Скажіть, може варто було б більш прозоро та відкрито дозволяти реципієнтам розказувати про цю допомогу?

Анка Фельдгузен: Я спитаю в моїх колег. В принципі, в нас немає таємниць, я рада була, щоб реципієнти говорили більше про наші проєкти і про кошти, які ми вкладаємо. Тому що це гроші наших громадян. Я думаю, що ми вам дамо відповідь. 

Єлизавета Стрій: Нам відповідь дали в Міністерстві соціальної політики – скільки коштів уряд Німеччини надав саме на допомогу на Донбасі.  Можливо, ви зможете сказати, чи це реалістична цифра: уряд ФРН – 160,1 млн доларів тільки на Донбас. Чи це реалістично?

Анка Фельдгузен: Я думаю, що так. І це може бути більше, тому що ми працюємо з багатьма міністерствами, не тільки з Міністерством соціальної політики. Я вже нагадувала про МЧС. Ці цифри дуже реальні, але я думаю, що ми даємо більше.  

Єлизавета Стрій: Ще більше?

Анка Фельдгузен: Так. Тому що це тільки цифри міністерства соціальної політики. 

Єлизавета Стрій: Чи можуть гроші піти в обхід Міністерства соціальної політики і просто не рахуватися? Бо насправді ніхто не може визначити, скільки ж реально грошей дали.

Анка Фельдгузен: Я не знаю. Але мені здається, можливо, в Німеччині така ж проблема, не тільки у вас. Тому що в міністерстві мають свій бюджет і знають, на що вони витратили кошти. Але можливо, інше міністерство працює в тій самій галузі.  Іноді просто люди не знають. І в нас так само.

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top