Новини Корупції

Мільйонер Вадим Єрмолаєв зробив фінт вухами і заплатив «Українській правді»

чт, 21/02/2019 — 12:39

Ділок з Дніпра за старою звичкою збрехав і смошенничал.

Місяця півтора тому, коли лідери думок у Facebook відійшли від новорічного чаду, вони звернули увагу на одну публікацію, що з’явилася в економічному додатку впливового інтернет-видання «Українська правда» — в «Економічній правді». Мова йде про торішньому інтерв’ю під зворушливим заголовком «Вадим Єрмолаєв: Я як баржа – не можу ходити вхолосту», пишуть Павло Шульц і Андрій Карпінський у своєму огляді для CRiME і [гучних справ].

Багатьох користувачів соцмережі обурило те, що поважне інтернет-видання розмістило публікацію за гроші і навіть не посоромився приховати цей факт. Мовляв, компанія Alef Estate, за підтримки якої Вадим Єрмолаєв (на фото вище) зі сторінок «УП» мовить про те, який він молодець, належить самому Вадиму Єрмолаєву.

Деякі їм заперечували, мовляв-де пресі потрібно за щось жити, до того ж видання чесно вказала, що всі матеріали у рубриці «при підтримці» публікуються виключно на правах реклами. Тобто, за гроші (а розцінки проектів Олени Притули на подібні рекламні послуги одні з найвищих в укрнеті).

Зазначимо, що ось це ось «на правах реклами» дозволяє редакції не перевіряти те, що наговорив рекламодавець, оскільки відповідальність за зміст несе саме він. А тих, хто, як мовиться, в темі, проплачений інтерв’ю Єрмолаєва трохи повеселив.

Власне, інтерв’ю як би в оригіналі можна прочитати за цим посиланням, переклад на російську мову піарники Єрмолаєва тиснули, крім усього іншого, сюди.

Аналізувати сказане повністю Вадимом Єрмолаєвим немає ні особливого бажання, ні часу. Почитати добірку публікацій про те, що насправді сталося з разорившимися «Актабанк» і «Versobank AS», про долю яких зі сторінок інтернет-видань ллє крокодилячі сльози Вадим Єрмолаєв, можна тут і, відповідно, тут. Ми ж зупинимося на тій частині оповідання мільйонера, де схована його чергова афера.

«Майже кожен раз, коли в мережі з’являється така (компрометуюча Єрмолаєва – прим. ред.) публікація, до мене приходять люди з пропозицією видалити її за гроші, — розповів Вадим Єрмолаєв. — Це просто така форма вимагання. Я завжди відмовляю здирникам, тому останнім часом такі публікації пішли на спад. Буває й по-іншому: нещодавно мої юристи притягували до відповідальності в суді автора, який поширював подібну наклеп і нічого від мене не вимагав. Але в ході судового процесу він відверто визнав, що за розміщення неправдивої інформації про мене йому заплатили гроші. Хто і чому – я знаю, але нехай це залишиться моєю таємницею».

Забігаючи наперед зазначимо, що ми знаємо «хто і чому» і розкриємо секрет мільйонера Єрмолаєва. Але трохи пізніше.

Отже, ми знайшли рішення суду, на яке натякнув Вадим Єрмолаєв (почитати його повністю можна за цим посиланням). З нього випливає, що 3 липня минулого року (дати тут важливі. – прим. ред.) в Кіровський райсуд Дніпра звернулася Осба_4 (тобто, адвокат мільйонера) про захист честі, гідності та ділової репутації Вадима Єрмолаєва. В суд Єрмолаєв відправив адвоката нібито після прочитання статті під заголовком «Майстер-клас від афериста Єрмолаєва як грабувати країну», розміщену на сайті Prodelo.com.ua 29.05.2018-го.


(щоб збільшити, натисніть на зображення)

Ця стаття досі стирчить в інтернеті, так що у нас, як і у читачів є можливість її вивчити і проаналізувати. Власне, на 80-90% вона складається з публікації інтернет-видання SKELET-info дворічної давності, решта 10-20% — уривки з інших публікацій, в тому числі і CRiME [гучних справ]. Проте автором підписався дехто Владислав Островський, судячи з контактними даними Prodelo, редактор та власник сайту в одній особі.

Адвокат мільйонера просив суд визнати викладені в публікації безсторонні факти і твердження неправдивою інформацією, і зобов’язати автора і власника сайту публічно визнати, що у нього немає доказів викладеного у статті, тобто, що все написане – «чес». В судовому засіданні представник відповідача, як не дивно, визнав, що у його клієнта таки немає ніяких доказів, що підтверджують викладене в публікації, але він, автор, свято вірить, що все, що він скомпілював – чиста правда.


(щоб збільшити, натисніть на зображення)

Але в рішенні суду немає ні слова про те, що, як стверджує Вадим Єрмолаєв в своєму інтерв’ю, «автор» в судовому процесі визнав, ніби написав і розмістив «заказуху» Більш того, судячи з тексту рішення суду, «автор» на судові засідання не ходив (за нього віддувався адвокат), тобто, він у процесі щось визнати особисто просто не міг.

Ми вже було сполошилися на рахунок того, що існує рішення в іншому судовому процесі щодо захисту честі та гідності олігарха Єрмолаєва. Може, автор статті на SKELET-info, яку поцупив Владислав Островський, приправивши її запозиченнями з інших публікацій інших авторів, «розколовся» й оголосив себе «заказушником»? Але такого рішення в судовому реєстрі немає, а в «Кістяку» нас запевнили, що, по-перше, їх стаття не замовна, по-друге, Вадим Єрмолаєв з ними не судився.

Тобто, байку про те, що його «замовили», придумав сам Вадим Єрмолаєв (або порадив якийсь «піарник» з його почту). Але суть навіть не в цьому.

Ні стаття «Скелета», через майже півтора року лягла в основу публікації Владислава Островського, ні інші матеріали, на які посилається автор, не були предметом розгляду в суді. Ні з авторами тих статей, ні з власниками сайтів, на яких вони з’явилися, Вадим Єрмолаєв судитися навіть не збирався. Але варто було пискнути Владиславу на своєму заштатному сайті, як вже через місяць (мінімально необхідний час, щоб зібрати потрібні довідки для позову) починається судовий процес.

Якщо уважно вивчити статтю, яка стала основою «творіння» Островського, то напрошується висновок, що розбавляти її цитатами та посиланнями на інші ресурси, на перший погляд, сенсу немає – весь фактаж там є. Але якщо при цьому тримати в розумі судові претензії Єрмолаєва, то незабаром починаєш розуміти, що публікація компилировась спеціально таким чином, щоб в позові, а потім в рішенні суду фігурували інші сайти і відсилання до них. Наприклад, ось як «засвітився» у судовому рішенні CRiME:


(щоб збільшити, натисніть на зображення)

Повторимося: суд визнав всю перераховану в позові інформацію не відповідає дійсності, отже виходить, що, наприклад, той факт (до речі, не встановлений проектом CRiME, а європейськими правоохоронними органами), що через рахунки Versobank AS Єрмолаєва в 2013-2014 роках російська мафія переправила в офшори 205 млн. євро, розчерком пера судді Кіровського райсуду Дніпра став фікцією.

Виходячи з вище перерахованого, починає вимальовуватися образ замовника статті, розміщеної у виданні Prodelo.com.ua, на яку натякав Вадим Єрмолаєв. Це, швидше за все, сам Вадим Єрмолаєв.

На цю здогадку наводять також позовні вимоги олігарха, задоволені судом. Зазвичай у подібних справах про захист честі і гідності позивач вимагає визнання опублікованих відомостей не відповідають дійсності, а також спростування та вилучення спірної статті. Але не в цьому випадку. Вадим Єрмолаєв в позові просив перше і друге, але не заїкнувся про третьому. І тепер стаття, за якою ділок влаштував балаганний судовий процес, висить там, де висіла, але з впадає в очі передмовою, попереджає, що вся викладена інформація – брехня.

Можливо, Вадима Володимировича хтось переконав, що таким чином буде простіше відповідати на питання «А чи правда, що ви – шахрай і злодій?» У нього питають, а він такий кидає ссилочку, мовляв, дивіться, читайте – бестії самі визнають, що забрехалися. Але ми-то знаємо, що тут все трішки складніше.

У листопаді минулого року, якраз після того, як рішення суду за позовом Єрмолаєва вступило в силу, в редакцію CRiME прийшло повідомлення від пошукової системи Google про те, що один з наших матеріалів про Вадима Ермолаеве буде видалений з пошукової видачі із-за звинувачень в порушенні авторських прав. Перейшовши по посиланню в сервіс Lumen, ми виявили, що обвинувачем виступив «засуджений» олігархом Єрмолаєвим «автор» компіляції на сайті Prodelo.com.ua Островський Владислав. Цей молодий чоловік на блакитному оці заявив, що, грубо кажучи, стаття, опублікована у нас 30 січня 2018 року, незаконно і дослівно копіює його статтю, опубліковану через три місяці пізніше опровергнутую за позовом Єрмолаєва.

Забавно і те, що одночасно Островський забажав видалення з індексу пошукової системи не тільки нашої, ніяк не пов’язаної з його творчими потугами статті, але і статті іншого стороннього ресурсу, опублікованій набагато раніше і стала основою компіляції цього «генія» журналістських «розслідувань», подыгравшего олігарху Єрмолаєву. А те, що Островський Владислав додав на видалення з пошуку посилання на свою нібито статтю-першоджерело, у нас взагалі викликало регіт.

Природно, ми негайно повідомили адміністрацію Google про те, що вона зіткнулася з шахрайством. І тут же забули про це. Але забавне «інтерв’ю» олігарха Єрмолаєва, опубліковане на економічному додатку «Української правди», змусило нас повернутися до цієї історії.

Можливо, Вадим Єрмолаєв за намовою якихось консультантів, намагається виконати той же фінт вухами, що і його колега по відмиванню грошей Юрій Родін, співвласник банку «Південний». Як ми писали раніше, 12 січня 2017 року на редакційну «електронку» [гучних справ] надійшов лист-вимога від Тетяни Мельник, юриста компанії Group FS. Що цікаво: контора, в штаті якої перебуває пані Тетяна, згідно сайту компанії, що спеціалізується не на юриспруденції взагалі і захисту репутації зокрема, а на кібербезпеки. До листа «законницы» була прикріплена копія довіреності на захист честі, гідності та ділової репутації банку «Південний» і його функціонерів, виписана головою правління фінустанови Аллою Ванецьянц (до речі, це – дочка Юрія Батьківщина).


Алла Ванецьянц

Загалом, через адвоката Мельник банк «Південний» зажадав спростувати і видалити цю статтю (кому ліньки перечитувати – стаття про те, як побіжний «регіонал» Юрій Іванющенко разом з подільником Іваном Аврамовим через латвійський Regionala Investiciju Banka, також належить Юрію Батьківщину, виводили в офшори гроші). Інакше – суд.

«Ну, суд так суд», — вирішили ми, і про цю історію забули. Але потім сталося ось що.

Банк «Південний» направив позов до Київського районного суду Одеси, правда, в позовній заяві ні [гучні справи, ні CRiME не фігурували. Суддя Павло Прохоров 3 лютого 2017 року повністю задовольнив позов (відповідне рішення є у вільному доступі). Отримавши на руки рішення, банк «Південний» знову звернувся до того ж суду з проханням роз’яснити, чи достатньо судового рішення судді Прохорова від 03.02.2017 для видалення з пошукових індексів статей, котрі кидають тінь на банк «Південний» і його власників Юрія Батьківщина і Марка Беккера. І суддя Прохоров 23.02.2017 постановив, що цілком достатньо.

Озброївшись цією постановою, юристи «Південного» почали завалювати Google вимогами прибрати з видачі пошуку всі статті, де йдеться про те, що: а) у банку «Південний», що належить Юрію Батьківщину і Марку Беккеру, відбувалися речі з кримінальний душком; б) банк фігурує в кримінальних справах; в) через «Південний» провертав свої темні справи Юрій Іванющенко (Юра Єнакіївський і Юрець Малої).


Юрій Іванющенко

Причому, підручні Юрія Батьківщина досі (останнім повідомлення про претензії на адресу CRiME прийшло 22 квітня 2018 року; під «роздачу» потрапила ця сторінка) вимагали прибрати з індексу Google статті, які в позові не фігурували, з сайтів, в позові не згадані.

Формально для Google постанови судді Прохорова цілком достатньо. «Якщо ви вважаєте його незаконним, оскаржуйте його в суді», — порадили там. Але зробити це неможливо з двох причин: 1) про існування постанови ми (як і інші інтернет-видання, проти яких «Південний» використовує його як кийок) дізналися, коли минув термін оскарження; 2) ми в ньому ніяк не фигурируем. Можливо, адвокати банку «Південний» довели ситуацію до повного абсурду, зажадавши від Google видалити з пошуку Єдиного реєстру судових рішень, якщо б його сторінки були не закриті від індексації.

А в реєстрі можна знайти судові рішення, згідно з яким і банк «Південний», і пов’язана з ним латвійська «пральня» Regionala Investiciju Banka фігурують у резонансних кримінальних провадженнях.

Підводячи підсумки, зазначимо, що такі ділки, як Вадим Єрмолаєв або ті ж Юрій Родін і Юра Єнакіївський, зіткнувшись з викликами цифрової епохи, вирішили відповісти так, як зазвичай ведуть справи. А саме: де потрібно – підкупити, де можна – смошеннічать або залякати. Однак, отмываясь таким чином від налиплої в минулому бруду темних справах, вони створюють новий компромат на себе. Інтернет – це не закритий кабінет або затишний кут елітного ресторану, де щось можна «обкашлять» без зайвих очей і вух, навпаки, будь-яка махінація тут майже миттєво випливає на поверхню.

Павло Шульц, Андрій Карпінський спеціально для CRiME і [гучних справ]

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також:
— Зображаючи жертву. Вадим Єрмолаєв домовився з силовиками?
— Вадим Єрмолаєв і Віленський Станіслав беруть на понт» Центробанк Естонії
— Мільйонер Єрмолаєв сторгувався з окупантами
— Дніпровський «флібустьєр». Справа олігарха Єрмолаєва

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top