Новини Корупції

«Смотрящий», корупціонер і росіяни. Хто претендує на «Центренерго»

«Смотрящий», корупціонер і росіяни. Хто претендує на «Центренерго»

23.11.2018

БизнесЦензор розбирався, хто стоїть за претендентами на найбільшу енергогенеруючу компанію України.

Дмитро Крючков, Віталій Карпачов, Михайло Спектор

На державний пакет у 78% акцій енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго» претендують п’ять компаній.

Продаж компанії призначено на 11:00 13 грудня 2018 року. Конкурс відбудеться, якщо в ньому візьмуть участь не менше двох покупців. Стартова ціна — 5,99 млрд грн.

За умовами приватизації компанії, якщо її продадуть, то за підсумками 2018 року «Центренерго» має сплатити до бюджету дивіденди в розмірі 30% від прибутку. В останні два роки затверджений норматив складав 75% і 50%.

Крім того, держава зобов’язалася компенсувати покупцеві збитки, які «Центренерго» потенційно може понести до дати переходу пакету у власність нового власника.

Мова йде про виплату боргів компанії за рішенням судів.

Неформальний контроль над компанією зберігає оточення президента Петра Порошенка, а поставки вугілля здійснюють компанії Віталія Кропачева. Він входить в орбіту впливу депутата від БПП Ігоря Кононенка – партнера президента по бізнесу і його найближчого соратника.

До теми: Ігор Кононенко. Армійський дружок президента

Що таке Центренерго?

ПАТ «Центренерго» — одна з найбільших енергогенеруючих компаній України. До її складу входять три теплові електростанції — Трипільська, Вуглегірська та Зміївська.

Вуглегірська ТЕС спроектована під споживання вугілля газової групи, який видобувається в Україні. Зміївська та Трипільська ТЕС спроектовані під споживання антрацитових марок вугілля, які доступні лише по імпорту. Однак «Центренерго» перевело кілька енергоблоків цих станцій на вугілля газової групи.

Сумарна встановлена потужність компанії состалвяет 14% від встановленої потужності всієї електроенергетики України.

Це єдина енергогенеруюча компанія, яка залишилася у державній власності. Приватизація компанії повинна була стати індикатором для іноземних інвесторів. Однак її продаж щороку відкладалася.
Брати участь в аукціоні з приватизації «Центренерго» планує п’ять компаній, говориться в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

БизнесЦензор розбирався, хто стоїть за претендентами на «Центренерго».

Найбільший постачальник бітуму

Першою компанією, що заявила про намір купити «Центренерго», було білоруське унітарне підприємство «Нефтебитумный завод».

Це один з найбільших в Білорусі виробників дорожнього бітуму, а також один з його головних імпортерів в Україну.

До 2012 власником заводу був Мінський облвиконком. У 2012 році стало відомо про покупку його білоруським нафтотрейдером «Інтерсервіс» Ноколая Горобця і Олександра Шакутина. Зараз завод знаходиться у власності Interservice Novopolotskoe.

Смотрящий від Кононенко

Один з претендентів — ТОВ «Укрдонинвест» — належить бізнесмену Віталію Кропачеву. При президентові Петра Порошенка він скупив вугільні активи Олександра Януковича – сина колишнього президента.

Активи Януковича Карпачов записує на «Укрдонинвест». У жовтні стало відомо, що компанія Кропачева стала власником 73,5% акцій ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» (Покровський р-н Донецької обл.). Раніше, ЦЗФ «Росія» належало ТОВ «ДРФЦ» Януковича.

У лютому 2018 року Карпачов заявив про купівлю трьох збагачувальних фабрик — «Україна», «Мирноградская» (раніше – «Комсомольська») і «Росія», які раніше належали Олександру Януковичу.

В тему: Віталій Карпачов: що приховує вугільний «смотрящий» президентської «сім’ї»? ЧАСТИНА 1

Карпачов через «Укрдонинвест» також викупив у Януковича вугільну компанію «Краснолиманське». Вона використовує вугільні пласти однойменної державної шахти.

При цьому менеджер Кропачева, який очолював ТОВ «Краснолиманське», в червні 2018 року був призначений керівником ДП «Національна вугільна компанія» – вона об’єднує 19 держпідприємств, які у своєму складі мають 33 державні шахти.

Компанії Кропачева стабільно виграють тендери державної вугільної компанії «Селидіввугілля» і продають продукцію за завищеними цінами. По цій справі НАБУ веде кримінальне провадження.

Карпачов – підприємець з донецького міста Торез (зараз називається Чистяков). Він почав активно нарощувати бізнес після зміни влади.

З початком війни на сході Карпачов став одним із спонсорів добровольчого батальйону «Шахтарськ» (пізніше перейменований у «Торнадо»), хоча до цього входив до Партії регіонів. Пізніше керівництво і частина бійців цього батальйону були засуджені і отримали терміни ув’язнення за знущання над полоненими.

Карпачов входить в орбіту впливу бізнес-партнера Порошенко – Ігоря Кононенка. Сьогодні понад 80% вугілля для «Центренерго» постачають компанії Кропачева.

«Словаки» теж у справі

Ще одна компанія, що претендує на «Центренерго» – київське ТОВ «Форбс Енд Манхеттен Україна». Офіційно фірма записана на кіпрську «Дилак інвестментс лімітед», а кінцевим бенефіціаром вказана кіпріотка Крістіана Костянтину.

ТОВ «Форбс Енд Манхеттен Україна» – український офіс канадського інвестиційного банку Forbes&Manhattan. Керує філією Михайло Спектор, який був президентом групи компаній VS Energy.

Спектор також входить в консультативна рада інвестиційного банку Forbes&Manhattan. Цей інвестбанк є ключовим акціонером компанії Black Iron. Компанії належить ліцензія на розробку Шимановського родовища залізних руд.

Групу VS Energy в Україні належать «Київобленерго», «Одесаобленерго», «Херсонобленерго», «Чернівціобленерго», «Ривнэоблэнерго», «Житомиробленерго», «Кіровоградобленерго» та міноритарні пакети акцій компаній «Хмельницьк», «Миколаївобленерго» і «Дніпроспецсталь».

Також групі належить мережу готелів Premier Hotels & Resorts, столичний торговий центр «Метроград», 50% ТЦ «Метрополіс» і готель «Русь».

VS Energy належить бізнесменам Євгену Гінеру, Михайлу Воєводину та Олександру Бабакову. Останній, будучи депутатом Держдуми РФ голосував за анексію Криму в 2014 році. Неформальна назва групи VS Energy: «словаки», — за місцем реєстрації компанії, що управляє активами, або «Лужниковська група» — від назви Лужниковского ринку в Москві, яким володіли Гінер і Бабаков.

Людина Суркісів

Взяти участь у приватизації планує і ТОВ «Баланс Груп». Кінцевим бенефіціаром компанії є Дмитро Крючков. Це колишній народний депутат і голова правління компанії «Энергомережа».

В тему: Григорій Суркіс : як поділити Україну по-братськи

НАБУ і САП підозрюють Крючкова у заволодінні 424 млн грн державних енергетичних компаній. Він був оголошений в міжнародний розшук.

У квітні 2018 року Крючкова затримали в Німеччині. Вже 17 травня Гачків вийшов з в’язниці Мюнхен-Штадельгайм під заставу.

Крючков — фігурант справи про присвоєння 346 млн грн «Запоріжжяобленерго», яка на 60% належить державі. Ще 16% компанії належить Ігорю Суркісу, а по 6,2% Ігорю Коломойському і Костянтину Григоришину.

В тему: Дмитро і Леонід Крючковы: «шакалята» українського рейдерства. ЧАСТИНА 1

За версією слідства, Гачків організував схему, за якою в 2015-2016 роках компаніям ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» було завдано збитків на загальну суму понад 346 млн грн.

Учасники ринку пов’язують Крючкова і з віце-президентом УЄФА Григорієм Суркісом, представники якого входили до керівних органів компанії «Энергомережа».

Колишній голова Національної комісії з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) Дмитро Вовк заявляв, що деякий час до Крючкова прихильно ставився Ігор Кононенко – соратник Порошенка.

В тему: Стали відомі гігантські доходи відповідального за тарифи Вовка

Грузинські інвестори

Остання компанія, що претендує на «Центренерго» – грузинська Georgian International Energy Corporation LLC.

Компанія входить в найбільший енергетичний холдинг Грузії — Georgian Industrial Group (Грузинська індустріальна група — GIG), власником якої є грузинський олігарх Давид Бежуашвілі.

У холдинг входять девелоперська компанія Tiflis City, мережа заправок NeoGas, Кутаїський автозавод і частки в телерадіокомпаніях «Руставі-2», «Мзе». GIG також належить компанія Saqnakhshiri з Ткібулі, яка розробляє ткибульское родовище кам’яного (марки Г, ДГ, ДО) і бурого вугілля.

У квітні 2017 року Saqnakhshiri перемогла в тендері «Ценртэнерго» на постачання антрациту для теплоелектростанцій компанії. Угода не відбулася.

Власник GIG Давид Бежуашвілі – один з найбагатших грузинських олігархів.

Основні активи він отримав за низькою ціною під час правління Міхаеля Саакашвілі, колишнього губернатора Одеської області.

Брат Давида – Гела Бежуашвілі при Саакашвілі був начальником зовнішньої розвідки Грузії. Сам Давид у 2012-2016 роках був депутатом парламенту Грузії за списками блоку «Єдиний національний рух» Саакашвілі.

Втім, згідно розмов Саакашвілі, викладеним в мережу, будучи одеським губернатором колишній покровитель Бежуашвілі висловлюється про нього погано.

«Цей <…> Бежо – я мільярдером його зробив. І як мало я спіткнувся, відразу він до Бідзіни [Іванішвілі] перебіг», — нібито говорив Саакашвілі в червні 2015 році Зураба Адеішвілі, на той момент – прокурору Одеської області.

«Смотрящий», корупціонер і росіяни. Хто претендує на «Центренерго» оновлено: Листопад 23, 2018 автором: Redactor
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top