Новини Корупції

Трохи історії. Як попередники Путіна розв’язали Другу світову війну

пн, 26/08/2019 — 12:11

Пакту Молотова-Ріббентропа виповнилося 80 років.

Пакт Молотова-Ріббентропа не просто був. Цей документ увійшов в історію, оскільки, за фактом, став «останньою прелюдією» перед початком Другої світової війни.

Через 80 років ще раз спробуємо озирнутися назад у минуле і згадати, як це все відбувалося, пише 112.ua.

Передісторія

Адольф Гітлер прийшов до влади в Німеччині в 1933 році. З самого початку його правління всередині країни почалися різні антирадянські і антикомуністичні ексцеси.

Внаслідок цього СРСР розірвав всі економічні та військові стосунки з Німеччиною. Приклад: закриття авіаційної школи в Липецьку та інших німецьких об’єктів на території Союзу.

У грудні 1933 року була спроба укласти договір про колективну безпеку в Європі. Ініціаторами виступили уряди Франції і СРСР. Втім, підписати цей «Східний пакт» в підсумку не вдалося із-за відмови Німеччини та Польщі.

В березні 1935 року Німеччина остаточно перестала дотримуватися військові статті Версальського мирного договору 1919 року.

У листопаді 1936 року Німеччина і Японія підписали спрямований проти СРСР «Антикомінтернівський пакт». У 1937 році до нього приєдналася Італія.

У березні 1938 року Німеччина здійснила аншлюс Австрії і стала висувати територіальні претензії до Чехословаччини.

Наприкінці вересня 1938 року була підписана Мюнхенська угода, що передбачає передачу Німеччині Судетської області (Чехословаччина) та прикордонні з Австрією райони.

На початку жовтня того ж року Судетська область була окупована і приєднана до Німеччини.

Напередодні пакту

Відбулася активізація контактів між Німеччиною і СРСР. Це відбувалося на тлі спроб Великобританії і Франції навести свої контакти з Союзом.

Про нормалізацію відносин між СРСР і Німеччиною почалися конкретні розмови вже в кінці червня 1939 року.

У липні йшла розмова про укладення торгової угоди і конкретному плані поліпшення відносин між країнами, який включав в себе політичне зближення.

На початку серпня почався новий виток «спілкування» на тему поліпшення відносин. У Німеччині запропонували СРСР «розмежувати інтереси» у Східній Європі.

Адольф Гітлер під час наради з військовими 14 серпня заявив про намір розпочати війну з Польщею, оскільки «Англія і Франція не вступлять у війну, якщо ніщо не примусить їх до цього».

Вперше питання про приїзд до Москви глави МЗС Німеччини Йоахима Ріббентропа був поставлений 15 серпня. На пропозицію Німеччини в СРСР висунули пропозицію у відповідь – укласти повноцінний пакт, а не спільну декларацію про незастосування сили.

Через два дні, 17 серпня Німеччина прийняла всі пропозиції СРСР і знову запропонувала прискорити переговори, відправивши Ріббентропа в Москву.

Ще через кілька днів СРСР передав у Берлін проект пакту про ненапад і дав згоду на приїзд Ріббентропа 26-27 серпня.

Ця дата не влаштовувала Гітлера (він збирався напасти на Польщу і відтягувати це справа не планував), і він запропонував Сталіну прийняти Ріббентропа не пізніше 23 серпня.

В результаті Сталін погодився на 23 серпня.

На фінальних переговорах

Ріббентроп прилетів до Москви опівдні 23 серпня. При цьому його літаків помилково був обстріляний радянськими зенітниками.

Зустріч Ріббентропа з Сталіним і Молотовим тривала три години.

Присутній на зустрічі особистий перекладач Сталіна Володимир Павлов пізніше розповідав, що на початку зустрічі Сталін сказав наступне: «До цього договору необхідні додаткові угоди, про яких ми нічого ніде публікувати не будемо».

Після цього він виклав зміст майбутнього секретного протоколу.

Що було в секретному протоколі?

У ньому, по суті, описувався розділ територій інших країн. Зокрема, Прибалтики та Польщі. Формулювання була іншою – «кордони сфер інтересів» у разі територіально-політичного перевлаштування».

Виходячи з протоколу, Литва отримувала Вільнюс (на той момент він був польським), а межа інтересів між країнами проходила по річках Нарев, Вісла і Сан.

При цьому питання про незалежність Польщі, згідно з протоколом, «міг бути остаточно з’ясовано пізніше», за згодою сторін.

У СРСР також підкреслювали інтерес до Бессарабії.

Саме існування цього секретного протоколу в Москві заперечували десятиліттями.

Приміром, на Нюрнберзькому процесі 1946 року про існування протоколу розповідав колишній статс-секретар МЗС Німеччини Ернст фон Вайцзеккер, цю ж інформацію підтвердили інші обвинувачені, але в СРСР все категорично спростовували.

Через кілька років документ був опублікований Держдепом США. Але в СРСР продовжували стверджувати, що це фальсифікація.

Існування протоколу було визнано в Союзі лише в 1989 році. Тоді ж був опублікований німецький варіант тексту.

На початку червня цього року були опубліковані і радянські оригінали. Ось вони.


Підписання договору


Народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов і міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп тиснуть руки після підписання пакту 23 серпня 1939 року

Сім коротких статей:

Стаття I зобов’язувала сторони утримуватися від агресії відносно один одного;

Стаття II зобов’язувала сторони не підтримувати агресії третіх країн проти іншої сторони;

Стаття IV зобов’язувала сторони не вступати у військові союзи, спрямовані проти іншої сторони;

Стаття V пропонувала шляхи мирного врегулювання конфліктів;

Стаття VI описувала термін дії договору (десять років з автоматичним подовженням щоразу на п’ять років);

Статті III і VII були суто технічними.


Підписи під документом були поставлені в кабінеті Молотова в Кремлі близько двох годин ночі. На церемонію були допущені декілька німецьких журналістів та в. о. легационного радника посольства Німеччини Андор Хенке (як протоколіста).

Після зустрічі був банкет. В ході бенкету Йосип Сталін запропонував тост: «Я знаю, як німецький народ любить фюрера. Тому я хочу випити за його здоров’я».

Договір був ратифікований Верховною Радою СРСР через тиждень після його підписання, від депутатів на той момент наявність секретного протоколу приховали.

Глава МЗС Німеччини Йоахім фон Ріббентроп. Свідчення на Нюрнберзькому процесі 1946 року:

«Коли я приїхав в Москву в 1939 році до маршалу Сталіну, він не обговорював із мною можливість мирного врегулювання німецько-польського конфлікту в рамках пакту Бріана-Келлога, а дав зрозуміти, що якщо він не отримає половини Польщі та Прибалтійські країни, ще без Литви з портом Лібава, то я можу відразу ж вилітати назад».

На наступний день після ратифікації договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. Так почалася Друга світова війна.

В якості бонусу

Ось таке фото. Це спільний парад німецьких та радянських військ у Бресті 22 вересня 1939 року.


Спільний парад Вермахту та червоної АРМІЇ в Бресті

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Источник — http://grom-ua.org/

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top